Для того щоб виховувати дитину потрібно оформити одну з правових форм відповідальності за нього, інакше держава просто не дозволить вам цього робити. У Сімейному кодексі України передбачені такі форми:
- усиновлення;
- опіка;
- піклування.
Чим вони відрізняються і як можуть бути оформлені, давайте розглянемо докладніше.
Усиновлення
Фактично усиновлення це визнання себе батьком дитини з усіма витікаючими з цього наслідками. Тобто, ви будете зобов'язані піклуватися про нього як про рідну, займатися забезпеченням її побуту, освітою, нести відповідальність у разі порушення закону.
Отримати даний статус можна тільки за рішенням судової інстанції при виконанні ряду умов:
- Дитина не має офіційних батьків (одного з батьків), вони могли померти, зникнути безвісти, бути позбавлені такого статусу або є недієздатними.
- Ви маєте в своєму розпорядженні необхідними матеріальними і побутовими умовами для його виховання.
- Суд визнає вашу кандидатуру гідною, наприклад, при наявності судимості домогтися усиновлення практично неможливо.
- Дитина не проти даного рішення, якщо його вік дозволяє висловити власну думку на суді.
Зверніть увагу, що після даної процедури дитина для закону вважається вашим прямим родичем, а значить, має право на спадщину і в разі подальшого розлучення, з вас можуть стягнути аліменти на його утримання. З іншого боку, ви не зобов'язані регулярно звітувати за фактично свою дитину проходячи перевірки органів опіки і переживати, що через якийсь час вони підшукають вашому вихованцю більш гідну сім'ю, або свої права на виховання заявлять біологічні батьки.
Опіка і піклування
Різниця між цими двома поняттями полягає тільки в віці вихованця. Тобто, до 14 років включно оформляється опіка, а після 15 і до 18 років приймається рішення про піклування. Якщо особа є частково або повністю недієздатним, то піклування над ним може бути надано і після його повноліття.
Для того щоб отримати статус опікуна (піклувальника), потрібно пройти перевірку в держоргані опіки та піклування, які приймають рішення на підставі вашої заяви і при наявності згоди самої дитини. Після цього до вас прийдуть перевіряючі, які оглянуть житло (можуть навіть в холодильник заглянути) і попросять довідки про доходи. Якщо їх все влаштує, ви отримаєте офіційний статус і обов'язки що до нього додаються.
Фактично ставши опікуном, ви повинні робити ту ж роботу, що і батьки. А саме займатися вихованням, забезпечувати житлом та іншими матеріальними благами, надати середню освіту, нести юридичну відповідальність. Додатково вам доведеться спочатку часто, а потім кілька разів на рік (якщо все буде нормально), приймати у себе перевіряючих, які будуть контролювати вашу діяльність.
Дана форма відповідальності може бути встановлена, якщо у дитини є законні батьки, але вони з якоїсь причини не виконують свої прямі обов'язки. Це може бути важка хвороба, відсутність в країні, психологічний розлад, наркотична або алкогольна залежність, і інші причини, аж до простого небажання виконувати свої обов'язки.
Опікунство може бути перервано за рішенням уповноваженого державного органу або суду, а також до досягнення дитиною повноліття. Варто розуміти, що такий вихованець не може претендувати на спадщину або проживання на житлоплощі колишнього опікуна. Також фактично за законом ви не є батьком, а просто допомагаєте державі виховувати його поки ще неповнолітнього громадянина, тому в ряді випадків можна оформити матеріальну допомогу.
Що вибрати?
Як бачите, в обох випадках ви несете фактично повну відповідальність за дитину до виконання йому 18 років, проте ваш і його юридичний статус істотно відрізняються. Для того щоб визначитися яку форму відповідальності взяти на себе, в першу чергу слід проконсультуватися з фахівцем, адже за передбаченою законом процедурою домогтися прийняття рішення про усиновлення на порядок складніше, ніж отримати статус опікуна. Тому часто застосовується проміжне рішення, спочатку оформляється опікунство, а в подальшому вже готуються всі документи для початку процедури усиновлення. Це дозволить вам відразу забрати вихованця до себе, а не залишати його на тимчасовому опікою держави.
Окремим випадком цього питання є проблема усиновлення дитини від першого шлюбу чоловіка або дружини. Якщо біологічний батько живий і не позбавлений своїх прав, то ви можете максимум розраховувати на опікунство. Процедура розлучення не позбавляє прав і обов'язків по вихованню дитини того з колишнього подружжя, з ким діти не будуть проживати в подальшому.
Щоб зрозуміти, як вчинити саме у вашій ситуації, яка процедура буде юридично правильною і найбільш відповідати вашим інтересам, а також інтересам дитини, зверніться за консультацією до центру правової допомоги Advocate24. Info. До ваших послуг кращі сімейні адвокати і юристи Києва, за плечима яких безліч вирішень подібних питань.
