Усиновлення, опіка та піклування

Для того щоб виховувати дитину потрібно оформити одну з правових форм відповідальності за нього, інакше держава просто не дозволить вам цього робити. У Сімейному кодексі України передбачені такі форми:

  • усиновлення;
  • опіка;
  • піклування.

Чим вони відрізняються і як можуть бути оформлені, давайте розглянемо докладніше.

Усиновлення

Фактично усиновлення це визнання себе батьком дитини з усіма витікаючими з цього наслідками. Тобто, ви будете зобов'язані піклуватися про нього як про рідну, займатися забезпеченням її побуту, освітою, нести відповідальність у разі порушення закону.

Отримати даний статус можна тільки за рішенням судової інстанції при виконанні ряду умов:

  1. Дитина не має офіційних батьків (одного з батьків), вони могли померти, зникнути безвісти, бути позбавлені такого статусу або є недієздатними.
  2. Ви маєте в своєму розпорядженні необхідними матеріальними і побутовими умовами для його виховання.
  3. Суд визнає вашу кандидатуру гідною, наприклад, при наявності судимості домогтися усиновлення практично неможливо.
  4. Дитина не проти даного рішення, якщо його вік дозволяє висловити власну думку на суді.

Зверніть увагу, що після даної процедури дитина для закону вважається вашим прямим родичем, а значить, має право на спадщину і в разі подальшого розлучення, з вас можуть стягнути аліменти на його утримання. З іншого боку, ви не зобов'язані регулярно звітувати за фактично свою дитину проходячи перевірки органів опіки і переживати, що через якийсь час вони підшукають вашому вихованцю більш гідну сім'ю, або свої права на виховання заявлять біологічні батьки.

Опіка і піклування

Різниця між цими двома поняттями полягає тільки в віці вихованця. Тобто, до 14 років включно оформляється опіка, а після 15 і до 18 років приймається рішення про піклування. Якщо особа є частково або повністю недієздатним, то піклування над ним може бути надано і після його повноліття.

Для того щоб отримати статус опікуна (піклувальника), потрібно пройти перевірку в держоргані опіки та піклування, які приймають рішення на підставі вашої заяви і при наявності згоди самої дитини. Після цього до вас прийдуть перевіряючі, які оглянуть житло (можуть навіть в холодильник заглянути) і попросять довідки про доходи. Якщо їх все влаштує, ви отримаєте офіційний статус і обов'язки що до нього додаються.

Фактично ставши опікуном, ви повинні робити ту ж роботу, що і батьки. А саме займатися вихованням, забезпечувати житлом та іншими матеріальними благами, надати середню освіту, нести юридичну відповідальність. Додатково вам доведеться спочатку часто, а потім кілька разів на рік (якщо все буде нормально), приймати у себе перевіряючих, які будуть контролювати вашу діяльність.

Дана форма відповідальності може бути встановлена, якщо у дитини є законні батьки, але вони з якоїсь причини не виконують свої прямі обов'язки. Це може бути важка хвороба, відсутність в країні, психологічний розлад, наркотична або алкогольна залежність, і інші причини, аж до простого небажання виконувати свої обов'язки.

Опікунство може бути перервано за рішенням уповноваженого державного органу або суду, а також до досягнення дитиною повноліття. Варто розуміти, що такий вихованець не може претендувати на спадщину або проживання на житлоплощі колишнього опікуна. Також фактично за законом ви не є батьком, а просто допомагаєте державі виховувати його поки ще неповнолітнього громадянина, тому в ряді випадків можна оформити матеріальну допомогу.

Що вибрати?

Як бачите, в обох випадках ви несете фактично повну відповідальність за дитину до виконання йому 18 років, проте ваш і його юридичний статус істотно відрізняються. Для того щоб визначитися яку форму відповідальності взяти на себе, в першу чергу слід проконсультуватися з фахівцем, адже за передбаченою законом процедурою домогтися прийняття рішення про усиновлення на порядок складніше, ніж отримати статус опікуна. Тому часто застосовується проміжне рішення, спочатку оформляється опікунство, а в подальшому вже готуються всі документи для початку процедури усиновлення. Це дозволить вам відразу забрати вихованця до себе, а не залишати його на тимчасовому опікою держави.

Окремим випадком цього питання є проблема усиновлення дитини від першого шлюбу чоловіка або дружини. Якщо біологічний батько живий і не позбавлений своїх прав, то ви можете максимум розраховувати на опікунство. Процедура розлучення не позбавляє прав і обов'язків по вихованню дитини того з колишнього подружжя, з ким діти не будуть проживати в подальшому.

Щоб зрозуміти, як вчинити саме у вашій ситуації, яка процедура буде юридично правильною і найбільш відповідати вашим інтересам, а також інтересам дитини, зверніться за консультацією до центру правової допомоги Advocate24. Info. До ваших послуг кращі сімейні адвокати і юристи Києва, за плечима яких безліч вирішень подібних питань.

Середнє: 5 (1 голос)

отримайте консультацію адвоката

безкоштовно

прямо зараз

+38 (096) 38 38 111

Советы по теме

У Сімейному кодексі України за обома батьками закріплені рівні права на дітей, тому мати і батько можуть в рівній мірі претендувати на опіку над ними в разі розірвання шлюбу. З іншого боку, склалася усталена судова практика, в силу національного менталітету і релігійних ві...
Успіх судового розгляду багато в чому залежить від професіоналізму адвоката, який представляє ваші інтереси. Це особливо важливо, коли друга сторона заручилася кваліфікованою юридичною підтримкою. Адже хороший адвокат має практичний досвід і знає всі тонкощі законодавс...